При розлученні батьків дитина майже завжди залишається з матір’ю.

Верховний суд України у справі № 6-2445цс16 висловив свою думку стосовно того з ким повинна залишитися дитина, у тому випадку, коли батьки цієї дитини не проживають разом.

У даній справі рішенням апеляційного суду м. Києва було скасовано рішення суду першої інстанції та визначено місце проживання дітей с батьком. Але рішенням Верховним судом України було скасовано рішення другої інстанції та залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року.

Статтею 161 Сімейного кодексу України визначено, що в тих випадках, коли батьки не можуть самостійно вирішити питання стосовно (юрист днепропетровск) проживання їх малолітніх дітей дані питання вирішуються судом чи органами опіки та піклування.

Принципом 6 Декларації прав дитини встановлено, що дитина повинна проживати в атмосфері любові, матеріальної та моральної забезпеченості та не повинна (адвокат днепропетровск) бути розлучена з матір’ю, крім виняткових обставин.

Правова позиція Верховного суду України полягає у тому, що у тих випадках, коли не встановлено виняткових обставин, які зазначаються у ст. 161 Сімейного кодексу України та ст. 6 Декларації прав дитини, дитина повинна проживати з матір’ю.

Трекбэк с Вашего сайта.

Оставить комментарий

Вы должны войти чтобы оставить комментарий.